Хто я?
Привіт. Мене звати Поліна. І я змалечку хотіла стати письменницею та журналісткою. Навіть вступила до інституту філології, але щось не склалось) Під час навчання я не написала жодного твору. А робота, хоча й була пов'язана з текстами, не сходилась з моїми уявленнями з дитинства.
Проте художня література в моєму серці назавжди. В школі, одразу після уроків, я бігла додому скоріше, щоб написати декілька сторінок. В ті часи не було ні інсти, ні тік-току, то ж твори свої я просто складала в папочку [1].
Зараз можна бути самому собі видавництвом і писати що завгодно. То ж я вирішила: "Ну скільки ховатись?") Тут я виклала свої повісті та оповідання написані у 14-16 років. Не абсолютно усі, але питому частину. Вони банальні, прості, багато в чому застарілі, з помилками та очепятками. Але дуже щирі, від самісінького серця.
Тому, якщо тобі цікаво - вільно скачуй та насолоджуйся читанням)
Повісті
В 10 класі я вперше прочитала "Ловець у житі". І щиро захоплювалась героєм роману Голденом.
Потім "Культ" Дереша. Ця книга, розмальована маркером на цитати, досі лежить на видному місці на моїй книжковій полиці. Ще за рік проковтнула більше 20 романів Стівена Кінга.
І з цієї дикої суміші народився цикл #покоління пофігістів. Вже немає вконтакті (і добре!), аськи та безкоштовних sms, а якщо ти пофарбуєш волосся у рожевий, то не виглядатимеш дивно. Проте не в 2009) У старшій школі мені страшенно хотілось дикого кохання, пригод та здаватись іншим крутою. І для цього я створила окремий дивний світ в місті Горгонівка Вінницької області. Дуже дивний, бо там є тусове місце "плацдарм", де з одного боку бухає місцева гопота, з іншого сатаністи. Не забула впихнути навіть готів і панків. Про що я думала, коли це вичворювала? Не знаю) Тоді мені здавалось, що гашиш і ЛСД для пацана з технікумах знайти нікчемна справа, а труп без проблем сховати на городі.
Однак, не зважаючи на всі недоліки моєї підготовки при написанні, проблеми #пофігістів типово підліткові і знайомі кожному: від ненависних уроків до першого сексу.
Тому, хто хоче згадати смак перших поцілунків та невпевненість у собі - цей цикл для тебе.
А ще тут багато загадок про музичку, яку я слухала в 15. В мене був хороший смак)
Все ще жива
Рей має кубика рубика, який допомагає їй спілкуватись з таємничим незнайомцем Стівен ом. Вона живе у дивній країні. Він страждає на невідому хворобу. А всі інші люди довкола жертви системи. Що це значить і чи є шанс врятуватись?
По той бік реального
Той випадок, коли на 60 сторінках змішались дракони, древні мудреці, чарівні закляття, відьми з Лисої гори та паралельні світи. Але ж цікаво чи буде щасливий фінал? І чи можна кохатись з ворогом свого народу?
#1 Маріонетка
Скажемо одразу, що Крістіну я змальовувала з себе. А точніше з того образу, яким хотіла бути. Красива, смілива і вольова, вона живе окремо від батьків, зустрічається з класним хлопцем. Але чи закінчиться це добром? Можливо вона просто маріонетка у чиїсь грі?
#4 Пластмасові почуття
Бути повною лузеркою, закохатись у студента-практиканта, бути ненависною тінню кращої подруги - все це про Олю. Чи справиться вона?
А ще невелика ремарка поза анотацією. Я була президентом єврокубу в школі, тому ми часто піднімали питання приєднання України до ЄС. Багато думок, описаних у повісті про українців не відповідають моїм сьогоднішнім міркуванням. Ми велика нація, яка бориться за себе. Однак, я не хочу редагувати свої негативні думки про наш народ. Тому що описувала думки себе малої задовго до війни 2014 і хочу залишити їх як згадку, що я маю займатись патріотичним вихованням свого сина більше, ніж сама мала його у дитинстві .
#2 Нетлінна
Мая прекрасна піаністка. Її доля грати на світовій сцені. Однак чи судилось їй вирватись з родини? Чи розповість вона найбільшу таємницю свого життя? Чи не становить небезпеки раптовий рятівник? Чекай на неправдоподібний поворот подій на останніх сторінках, який вселяє в душу надію на краще)
#5 Лабіринт
Кращий друг почав зустрічатись з старшою сестрою, чим звів дружбу нанівець. На зло їм, Свят починає зустрічатись для показухи. І раптом закохується. Стандартний сценарій, але ж правдивий. Та чи відповість на почуття героя повісті з такою ж пристрастю фейкова дівчина? І може хлопці думають в 16 про ще щось крім сексу? Тут знову мої намагання залізти в чоловічі голови і не смішні пошлі жарти)
#3 Нуар
І тут понеслась ахінея. По-перше, я спробувала вперше писати від імені хлопця (зараз навіть маючи сина і два шлюби за спиною я не розумію, що головах чоловіків). По-друге, почався мега дивний замєс про сатаністів та оргії. Якщо ви вже прочитали про Крістіну і хочете знати долю Фенікса welcome.
Оповідання
Попереджу одразу: оповідання неймовірно песимістичні, важкі, сповнені крові та темних образів. Проте думаю вони чудово підходять для проживання найчорніших днів життя. Для возвеличення ідеї буття проти смерті. Принаймні, коли я не могла справитись з важким набором власних почуттів, ці оповідання рятували мою душу.
